Цитата:
|
Сообщение от nvlad
Уважаемый olegkio, мне в общем нравится Ваша точка зрения (специально нашел ранние сообщения, так как за дискуссией не следил). и полностью поддерживаю идею распределения потраченных миллионов гривень на повышение пенсий тем пенсионерам, которые не могут себя прокормить СЕГОДНЯ. особенно учитывая уровень "заслуженных" пенсий, которые "родное" правительство гарантирует в настоящее время. Кто потом, через 10-20 лет будет отвечать за голодомор конца 1990-начала 2000х в незалежний Украини? Кто будет ставить памятники старичкам умершим в очереди в сберкассы для получиния подачки в сотню гривень в счет тысяч советских рублей ушедших в минуле? Кто помянет на службе тех, кто стоял с протянутой дрожащей рукой между обшарпаным гастрономом и крутым казино в квартале от оперного театра в центре Киева, смотря уже без надежды на прохожих, снующих между ролсами и крузерами, на которых "слуги народа" приехали пообедать к модный кабак? Это страна, которую граждане должны любить? У большинства другая цель - выжить.
А про дiяльнiсть товариства очень тяжело догадаться, заходя на его сайт с новостями от 2007 года. Хотя это тоже помогает понять, что происходит в стране - постоянные выборы
С ув В
|
Ви певно не дуже усвідолюєте, що взагалі таке голодомор. Що таке не їсти на протязі місяців, та бачити як в тебе на очах гитуть твої діти. Як батько перед тим як вмерти сходить із розуму. Як мати дивиться на колиску у якії колихається метрве немовля.
І таке трапляється у кожному українському селі на східній Україні.
Якщо ви можете порівнювати чергу за грошами із 3ма загиблими із страхіттям голодомору, то ви в щент не розумієте цього лихоліття.
Україна і на цей час ще не повністю розвинута держава, але в ній є ті мінімальні соц. послуги яки допомогають людям втримувати життя. Згоден старість живе не в крашіх умовах, але вона не гине від голоду.
Мене дуже засмучує факт того, що деякі політики та політ. верхівка Россіі дуже політизую Голодомор. А ще гірше коли кажуть, що його в загалі не було. Та висувають байки про колективізацію. І стає дуже сумно на душі коли ось так зневажливо порівнють злидні та міліони загинувших.
Так я згоден, є пробелеми, їх треба вирішувати, але від цього ми не маємо втрачати нашу історію, нашу спадщину, забувати про дійсно велику біду яка нас спіткала 75 років тому.
-----------------
Україна понад Усе!
|
