five

> За словами Симоненка, вояки УПА вбивали мирних жителів, учителів, лікарів,
> що приїжджали на Західну Україну вчити й лікувати дітей. Правда, в останні
> роки були опубліковані секретні матеріали КДБ, котрі свідчать, що озвучена
> Симоненком версія – абсолютна неправда.
> Без підтримки населення жодна партизанська війна була би неможливою.
> Українці, що живуть на заході країни, за період із 1939-го до 1941-го
> побачили, який соціалізм будують Ради. Це був соціалізм із колючим дротом і
> пострілами в потилицю. Саме тому своїх повстанців вони підтримали. А МДБ,
> навіть із залученням військових утворень, не могло роками придушити опір УПА
> вдалося до нелюдської тактики. Щоб позбавити УПА соціальної бази, були
> створені спецпідрозділи МДБ, котрі у вигляді повстанців убивали, ґвалтували,
> грабували місцеве населення. Крім того, за пропозицією Берії, села, де хоча
> б одий мешканець був помічений у контактах з УПА, в повному складі виселяли
> на Сибір.
> Саме за війну з мирним населенням 11 начальників обласної верхівки МДБ на
> західній Україні в післявоєнні роки були нагороджені званням Героя
> Радянського Союзу.
> У січні 1918-го більшовикам не вдалося повторити сценарій жовтневого
> перевороту в Києві – вірні Центральній Раді війська придушили путч на
> Арсеналі. Вирішальну роль зіграв курінь під командуванням Євгена Коновальця,
> котрий пізніше став одним із лідерів українського націоналізму.
> Не знайшовши підтримки серед місцевого населення, більшовики неодноразово
> відправляли війська для насильницького приєднання УНРівської України до
> комуністичної Росії. Тактику, з дивним своєю відвертістю цинізмом,
> сформулював наркомвоєнмор Троцький у своїй промові перед
> агітаторами-більшовиками:
только на время войны – каждый раз губили все завоевания
> украинцев.
> Поэтому они рано утеряли свою "самостийность" и живут то под Литвой, то под
> Польшей, то под Австрией и Россией, составляя собой очень ценную часть этих
> держав. Эти бытовые особенности характера украинцев необходимо помнить
> каждому агитатору, и его успех будет обеспечен.
> Помните также, что, так или иначе, а нам необходимо возвратить Украину
> России. Без Укриины нет России. Без украинских угля, железа, руды, хлеба,
> соли, Черного моря Россия существовать не может: она задохнется, а с ней и
> Советская власть и мы с вами... Конкретно ваша задача сводится к
> следующему..."> Оскільки роззброєння повстанців викличе невдоволення селян, "то необходимо
> внушать, что среди повстанцев большинство деникинцев, буржуев и кулаков"
> (А.В. Белаш, В.Ф. Белаш "Дороги Нестора Махно", К., 1993 р.).
> Лейба Бронштейн (політичний псевдонім – Лев Троцький) був родом із України і
> добре знав психологію українського селянства. Й не перебільшував, кажучи, що
> козацький дух "заставляет украинцев творить чудеса храбрости".
У вересні 1919-го під Уманню Революційна
> повстанська армія України під командуванням Нестора Махна завдала настільки
> нищівної поразки добровольчій армії, що зірвала наступ Денікіна на Москву,
> котру більшовикам у той момент захищати було нічим.
> У листопаді 1920-го саме махновці форсували Сиваш, завдяки чому Червона
> Армія змогла взяти Перекоп. За 10 днів Фрунзе телеграфував Леніну: "Сегодня
> наша конница взяла Керчь. Южный фронт ликвидирован", – забувши додати, що це
> була кіннота махновців.
> Окрема тема – масові репресії. По "священному Хрещатику" ночами виїжджали на
> Биківню вантажівки з трупами розстріляних у підвалах Жовтневого палацу
> "ворогів народу", де в тридцятих роках розташовувався НКВС України.
> За даними комісії Шверника тільки з 1 січня 1935 до 22 червня 1941 звитяжні
> чекісти, направлені ВКП(б), заарештували 19 млн. 840 тис. радянських
> громадян, з яких 7 млн. розстріляли.
> Для порівняння: за даними історика Шаповала станом на 22 червня 1941 в усіх
> концтаборах нацистської Німеччини знаходилося 22 тисячі німців,
> обвинувачуваних у ворожому відношенні до гітлерівського режиму.
> Ввійшовши в 1939-му на західну Україну, радянські комуністи розгорнули
> масовий терор. Під час відступу Червоної Армії влітку 1941-го енкаведисти,
> не встигаючи вивезти політв'язнів, розстрілювали їх. Але втеча була
> настільки спішною, що навіть стріляти в потилицю не встигали. Просто
> закидали камери гранатами. Так було в Тернополі.
> Ті, чиї родичі, друзі або знайомі загинули за два неповних роки першого
> пришестя Рад на західну Україну, становили більшість тих, хто пішов у ліси
> до УПА й записалися в дивізію СС "Галичина".
> До речі, до відома товаришів Симоненка, Витренко, й інших товаришів –
> Нюрнберзький трибунал не визнав злочинними військовими організаціями об’єднання
> так званих ваффен-СС, учасники яких боролися зі сталінізмом на
> радянсько-німецькому фронті. (Збірка документів "СС у дії")..